В останні десятиліття паразитологія як наука, надзвичайно тісно стикається з життям, завоювала собі міцне положення. Вона отримала широкий розвиток як в області медицини, так і в галузі ветеринарії та сільського господарства. З'явилося, як вираз розвитку цієї науки, значна кількість радянських і іноземних підручників, посібників і довідників по паразитології людини і домашніх і промислових тварин. Досить вказати в нашій літературі на підручники і ряд посібників з паразитології акад. Павловського, на численні посібники з ветеринарії акад. Скрябіна та його школи, на ветеринарну протозоологію проф. Якимова, на керівництво по паразитним захворювань риб Догеля і т.д. Проте, незважаючи на наявність цих праць, в паразитологічної літературі ще відчувається велика прогалина.
Будь-яка галузь знання, будь-яка самостійна наукова дисципліна, крім свого фактичного і прикладного багажу, потребує теоретичного узагальнення. Це узагальнення осмислює наявний фактичний матеріал, допомагає вірного розуміння знову відкриваються фактів і направляє нові дослідження з найбільш цікавим і актуальним шляхами. Такий стан узагальнюючого характеру займає загальна біологія по відношенню до морфологічних дисциплін, порівняльна анатомія по відношенню до систематичної зоології. Між тим, в області паразитології в нашій літературі абсолютно немає зведень узагальнюючого характеру, так і в іноземній вони майже відсутні. У радянській літературі можна вказати лише на книгу Скрябіна «Симбіоз і паразитизм», яка, однак, представляє собою бібліографічну рідкість, і на нещодавно з'явилася книгу Скрябіна і Шульца «Загальна гельмінтологія». За кордоном цінний узагальнюючий характер мало свого часу відоме твір Р. Лей-карта «Die Parasiten des Menschen» (1863). Незважаючи на спеціальний характер назви, книга Лейкарта містить багато важливих загальних відомостей по паразитології. Якщо ми далі откінем або зовсім застарілі (Van Веneden), або занадто короткі й популярні (М. von Linden, Linstow та ін) твори, то найбільший інтерес представляють тільки дві французькі книги, порівняно недавно опубліковані. Одна з них написана Коллер (Caullery M., «Le parasitisme et la symbiose», 1922), інша його учнем Г рас її (Grasse P., «Parasites et Parasitisme», 1935). У цих книгах порушено досить багато спільних питань паразитології, але зміст книг все ж таки дещо випадково, а в праці Еоллері непропорційно велике місце приділено розбору явища симбіозу.
