У визначенні Беклемішева нас не задовольняє включення до нього поняття про неодмінне шкоди, принесеного паразитом хазяїну. Ми би.не підкреслювали цього боку питання, вважаючи достатнім вказівки на те, що паразит харчується за рахунок власника, що міститься вже у визначенні Беклемішева паразитизму. Мошковський правильно відзначає, що подання однобічності шкоди, принесеного паразитом хазяїну, досить відносно, так як і паразит відчуває з боку господаря ряд шкідливих впливів, краще всього іллюстріруемих явищами імунітету. Якщо ми, до того ж, нагадаємо вище зазначену нами вельми часту неможливість визначення наявності шкоди з боку їх паразитів у багатьох паразітоносітелей серед нижчих тварин, недоцільність введення поняття про шкоду у визначення паразитизму стає досить ясною.
Повідомимо, для того, щоб охопити всі надзвичайна розмаїтість паразитичних форм, необхідно якось розширити визначення паразитизму. Для вироблення цього визначення в свою чергу необхідний історичний підхід до явища паразитизму, а саме вивчення походження даного явища. Окремі випадки паразитизму можуть мати, як ми побачимо далі, досить різне походження, але під всією сукупністю шляхів, які ведуть до паразитизму, лежить одна загальна база, а саме тенденція найкращого і найбільш повного й ощадливого використання простору і харчових ресурсів навколишньої природи з боку незліченної безлічі живих істот, що її населяють: борьба.за простір і боротьба за їжу.
