Настільки ж легко, як у коропа, приживаються експериментально введені плероцеркоіди і у міноги, яка нормально ніколи їх не містить. Але причина цього відсутності, невидимому, інша, ніж у коропа і залежить від анатомо-фізіологічних особливостей травного апарату міноги.
Міноги нападають на різних риб, але своїм круглим ротом присмоктуються до тіла риби і перетирають її тканини безліччю рогових зубів ротової воронки. Такому перетирання повинні піддаватися і плероцеркоіди, якщо вони є в поїдається міноги рибі.
Однак потенції плероцеркоідов до зараження нових господарів набагато більше широкі й далеко виходять за межі класу риб.
Аналогічні вищенаведеним успішні досліди введення плероцеркоідов були проведені і з трав'яний жабою, кумка, різними видами ящірок, вужами, гадюкою і навіть черепахою. У всіх цих дослідах результатом було зараження піддослідних господарів плероцеркоідамі.
