Наведені приклади дають ясну картину (мал. 44) того, як спочатку чисто епітеліальні кишкові форми кокцидіями (I. felis) факультативно стають субепітеліальний (I. bigemina cati); далі, ще в межах групи кокцидіями, відбувається (Schellackia) спочатку короткочасний відрив від епітелію кишечника хребетного і з'являється коротка (усього одна фаза - спорозоіт) внутрішньо-еритроцитної стадія. Ще далі (Lanhesterella) відрив від епітелпя кишки хребетного робиться постійним (епітелій служить лише для проходження через нього спорозоїтів), але паразит проходить весь свій розвиток в ендотелії судин, тобто все-таки в епітеліеподобной тканини; всередині еритроцитів паразит як і раніше, проходить лише стадію спорозоїта. Нарешті, при переході до загону Haemosporidia здійснюється ще більший відрив навіть від ендотелію (Haemoproteus - Plasmodium) і поступове перетворення майже всієї частини циклу в хребетному під внутріерітроціт-ний. Настає типовий кровепаразітізм.
Headlines From DailyFinance Partners
