Кровепаразіти

На противагу цьому погляду, М і н ч п н (1908) висловив гіпотезу, згідно з якою кровепаразіти хребетних спочатку були кишковими паразитами тих же господарів, звідки поступово перейшли до паразитуванню в кров'яному руслі і, знайшовши тут більш сприятливі умови і для існування й для розповсюдження , поступово зовсім втратили здатність жити в первісному місці їх проживання, придбавши натомість секундарно здатність пара-зітірованія в кишечнику безхребетних. Підставою для цієї теорії послужили спорадичні випадки знаходження кишкових Protozoa в крові їх господарів. Перші такі знахідки були описані Данилевським (1889), спостерігав в крові жаб і черепах поява жгутіконосца Hexamitus, паразитуючого в кишечнику цих тварин. Після цього цілим рядом інших авторів (Labbe, Lan-franehi, Gonder, Plimmer та ін) були зареєстровані аналогічні факти відносно кишкових жгутіконосцев (Trichomonas, Eutrichomastix, Giardia) птахів, змій, ящірок, щурів і навіть людини.