Всі вищенаведені форми в личинковому віці впроваджуються в тіло господаря ззовні, тобто відносяться до паразитів екзогенного походження. Ще сильніше змінені і зовсім впроваджені всередину господаря Entocolax, Entoconcha і Enteroxenos. Вони живуть в порожнині тіла, мають вигляд довгого мішка і своїм сифоном прикріплені вже не до Покрови, а до кишці господаря. Цікаво, що ці, на загальну думку, що походять від ектопаразитів, але найбільш змінені, форми модифікували не тільки орієнтування свого тіла (сифоном до кишці), але й характер проникнення в тіло господаря. Саме, з надійним даними Бонневі (Bonnevie, 1902) щодо Enteroxenos і Шванвіча (1917) щодо Entocolax, личинки цих молюсків надходять в кишечник голотурії і проникають в її порожнину тіла через стінку кишки, представляючи собою паразитів ендогенного характеру проникнення.
Через покриви проникає в кров господаря величезна більшість кровепара-зітов: Hamosporidia, Piroplasmoidea, Trypanosomidae серед найпростіших, різні філяріі серед нематод.
