«Паразит і хазяїн є повсякденними партнерами у життєвих співвідношеннях; різноманітність їх суперечливих інтересів визначається видовими властивостями цієї біологічної системи організмів, індивідуальними якостями і станом даної пари партнерів і конкретними особливостями середовища проживання паразита і господаря на тлі їх філогенетичного розвитку».
Отже, паразитизм є переважно екологічним поняттям. Відповідно до цього, паразитологія повинна вивчати не тільки самих паразитів і їх господарів, але особливо ті співвідношення та пристосування, які виникають, як наслідок поселення одного організму в іншому або на іншому організмі.
Цю точку зору на сутність явищ паразитизму вперше стали детально розвивати і обгрунтовувати американські паразитології років близько 20 тому. За словами одного з найбільших їхніх представників, Хегнера (Hegner), завдання паразитології полягає не у вивченні паразита,-це завдання зоології або ботаніки, в залежності від природи паразита. Явні так само й вивчення шкоди, принесеного паразитом хазяїну, по X е р н е р у, не може бути предметом паразитології - це об'єкт вивчення медицини, ветеринарії або сільськогосподарських наук.
